фото показано с : usa.one

Проти інвесторів та підрядників російського проекту “Північний потік-2” Про це заявив держсекретар США Майк ПомпеоМова йде про осіб, які інвестують від $1 млн (або від $5 млн за один рік), надають технології або послуги, що допомагають Росії будувати газопроводи для експортуТаким інвесторам загрожує конфіскація майна, візові обмеження і відмова в наданні широкого спектру банківських та фінансових послуг. В такій ситуації я би не виключав, що деякі європейські компанії-партнери “Газпрому” ще до введення нових американських санкцій можуть заявити про згортання співпраці з “Газпромом”Цим компаніям є що втрачати на американському ринку, особливо британо-нідерландській ShellЯкщо вони потраплять в санкційний список, то, навіть не працюючи на американському ринку, у них будуть проблеми з фінансовими транзакціями в рамках своєї зарубіжної бізнесової діяльності, бо американські банки-кореспонденти не будуть обслуговувати їхні рахункиА це призведе до паралічу фінансової діяльності цих компаній. Вигода від “Північного потоку-2” за обставин низьких цін на газ, які, очевидно, встановились надовго, та політики ЄС по декарбонізації, сумнівнаПро це говорили і раніше скептики проекту в ЄвропіА от втрати від можливих американських санкцій дуже конкретні і відчутніНе випадково ж швейцарська компанія-підрядник Allseas Group, як тільки американські санкції були введені, відразу ж вивела свій технічний флот з Балтійського моряА їм, як основному підряднику, було б дуже цікаво відхопити добрий шмат в кілька мільярдів євроАле вони розуміли, що отримавши за півтора роки кілька мільярдів євро, на американському ринку вони втратять десятки мільярдів і перспективу ведення бізнесу взагалі. Наразі ніяких робіт по укладанню труб “Північному потоку-2” не робиться, окрім маневрування допоміжних суден в зоні будівництва з боку німецького острова Рюген, де розташована основна логістична база проекту в бік данського острова БорнхольмТа й не може зараз нічого робитися по одній простій причині – до 3 серпня триває термін прийому апеляції на дозвільне рішення Данського енергетичного агентстваАле навіть коли цей термін пройде, в серпні не буде можливості приступити до виконання робіт, бо липень і серпень – це період нересту тріски в цій зоні Балтійського моряОтже мова може йти хіба що про відновлення робіт з добудови за допомогою барж “Фортуна” та “Дефендер” десь у вересніАле це будівництво не буде таким швидким, оскільки зрозуміло, що судна типу “Solitaire” чи “Pioneering Spirit” швейцарської “Allseas Group”, які спеціально створені для морського трубоукладення, і пристосовані баржі – це непорівнювані речіТип плаваючого об’єкта говорить сам за себе – баржа з 12 якорями є баржа з 12 якорями, а не судно-трубоукладник з динамічним позиціонуваннямЯкщо “Pioneering Spirit” демонстрував швидкість укладання труби понад 5 км на добу, то розрахункова середня швидкість укладання, за даними російських джерел, для баржі “Фортуна” – 900 метрів на добу, для “Дефендера” – 800 метрівЦе буде демонстрація “передових” російських технологій “Межрегионтрубопроводстроя” в дії! Хоча, швидше, китайських, бо баржі побудовані у різний час в КНР. США завжди були проти не тільки щодо “Північного потоку-2”, а й взагалі проти масштабних проектів постачання російського газу до ЄС з часів РРейганаУ випадку путінського потоку, спочатку вони діяли більш м’якими методами, даючи можливість німцям переосмислити підходи і зупинити цей проектПроте американці бачать, що проект не зупиняєтьсяБільше того, Німеччина виходить на перші ролі в якості його лобіста, зловживаючи своїм “службовим становищем” – головуванням в ЄС і тим, що голова Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляйєн – представниця Німеччини. Німці чомусь думають, що ідея про нові санкції проти “Північного потоку-2” виходить з коридорів Білого домуНіЦе йде з КонгресуНімецькі і європейські чиновники чомусь не слухають голосу Європарламенту, який не раз висловлювався проти “Північного потоку-2На відміну від Адміністрації США, яка бере до уваги позицію КонгресуІ як би Трампу, можливо, й не хотілося діяти рішуче проти путінського проекту, але він змушений це робити. Проте, після заяви Майка Помпео про нові санкції проти “Північного потоку-2”, голова європейської дипломатії Жозеп Боррель несподівано заявив, що “екстериторіальне застосування санкцій суперечить міжнародному праву, а європейська політика має визначатися в Європі, а не третіми країнами”. Це маніпуляція, базована на заміні причин і наслідків місцямиЗамовчуються причини американських санкцій, ні слова не говориться про “Північний потік-2”, а говориться про те, що, мовляв, США порушують суверенітет ЄвропиАмериканські санкції не виникли просто так на рівному місці, і спрямовані вони не проти ЄС і Німеччини, а проти певної групи компанійЗ одного боку – це інвестори, які увійшли до складу консорціуму під егідою “Газпрому”А з іншого – це група компаній-підрядників, які мають виконати низку технічних робіт, щоб проект відбувся, бо просто прокласти трубу – не означає збудувати газопровід. Тому США йдуть далі на більш жорсткі дії по принципу: якщо до вас не доходить словом, то дійде конкретними діямиОбразно кажучи, США хотіли досягти результату просто добрим словом, але по ходу зрозуміли, що без “пістолета” не обійтисяПроте наслідки американських санкцій сильно перебільшені, якщо брати масштаби економіки ЄСВ сукупності група компаній-партнерів “Газпрому” не є бюджетоутворюючими для європейської економікиТим більше в умовах декарбонізації та “Зеленого пакту для Європи”Грубо кажучи, порядок їхнього сукупного внеску в економіку ЄС навряд чи перевищує частки відсотка “загальносоюзного” ВВПВ даному випадку ми просто бачимо ефективну роботу російсько-німецького корпоративного тандему, який зміг субординувати і, навіть, використати Єврокомісію – заява з боку БореляЦе випадок, коли доречно сказати, що російсько-німецький хвіст крутить європейською собакоюАле ж ніякого консенсусу в ЄС щодо “Північного потіку-2 немаєЙого й не булоА заява з боку глави європейської дипломатії – результат суто бюрократичних процедурБо позиція таких країн як Польща, Румунія чи країн Балтії щодо цього проекту є незмінноюТа й варто згадати позицію Європейського парламенту”Північний потік-2 посилює залежність ЄС від Росії у постачанні газу, несе загрозу внутрішньому ринку ЄС та не відповідає стратегічним інтересам ЄС у сфері енергетичної політикиТому він повинен бути зупинений”, – йшлося у березневій 2019 року резолюціїОцінка проекту Вашингтоном просто повторює оцінку європарламентарівБерліну немає чим крити!Тому ми зараз бачимо таку контратаку на США з боку шредеризованої частини німецького політикуму та з деяких брюссельських коридорівАле, припускаю, вона плачевно для них закінчитьсяЯк, власне, і було минулого рокуПоки що німці будуть кидати всіх на амбразуру, щоб показати рішучість відстояти цей проектАле це зайвий раз підтверджує правильність американської позиціїСформувався корупціогенний для ЄС російсько-німецький тандем на основі існуючого “Північного потоку-1” та великого нафтового бізнесу з Росією, який рекрутує в свої ряди європейських політиків і чиновників, використовуючи механізми “шредерізації”. За обставин, коли у США та й у самій Німеччині, спецслужби знаходять нові й нові докази причетності Росії до підривної діяльності у цих країнах, коли у США путінську Росію можуть визнати країною-спонсором тероризму, стає дедалі більш очевидним, що кошти на це беруться з продажу Європі російських енергоресурсівНа цьому тлі політика Берліна з проштовхування антиєвропейського проекту виглядає як потурання Москві, якими б “прагматичними аргументами” це не прикривалосьДивно виглядає Ангела Меркель, яка, виступаючи в Бундестазі, заявила, що екстериторіальні санкції США “не відповідають розумінню права”, яке є у НімеччиніА чи відповідає його німецькому розумінню норма про верховенство національного права над міжнародним, що закріплено тепер у вигляді конституційної норми в Росії? Також можна засумніватися у словах міністра закордонних справ ФРН Гайко Мааса, що “Європейська енергетична політика проводиться в Європі, а не в Вашингтоні”Бо з дипломатичної перепалки, що відбувається зараз у відносинах ЄС – США, можна дійти висновку, що кухня цієї політики розташована точно не в БрюсселіСхоже, що страви готують в Москві, а в Берліні “шредери” додають на гарнір “брюссельської капусти” від “Газпрому””Повари” Путіна задоволено потирають руки, спостерігаючи американо-німецькі чвари. источник »

55 +